У Ростові завершився черговий показовий судовий процес: п'ятьом мелітопольцям, викраденим російськими силовиками на початку повномасштабної війни, винесли суворі вироки за сфабрикованими звинуваченнями в "тероризмі".
Ця справа стала яскравим прикладом того, як окупаційна влада використовує репресивну систему правосуддя для залякування населення і придушення будь-якого опору.
Мелітопольська п'ятірка
На лаві підсудних опинилися Ігор Горлов, Андрій Голубєв, Олександр Жуков, Володимир Зуєв і Юрій Петров - усіх їх викрали в Мелітополі в перші місяці окупації. Російські слідчі звинуватили їх в участі в "терористичному співтоваристві", підготовці терактів, зберіганні зброї та вибухівки (ч. 2 ст. 205.4, ч. 1 ст. 30 і ч. 1 ст. 361 КК РФ).
За версією обвинувачення, група нібито добровільно вступила в "терористичне співтовариство", займалася перевезенням і зберіганням зброї, виготовленням вибухових пристроїв, а також планувала вчинити "акт міжнародного тероризму" на території Мелітополя. Зокрема, слідство стверджувало, що підсудні готували вибух автомобіля біля одного з пунктів видачі гуманітарної допомоги, однак довести "злочинний умисел" до кінця не змогли - їх затримали російські силовики у квітні 2022 року.
Як відбувався процес
Судовий розгляд проходив у Південному окружному військовому суді в Ростові в умовах повної ізоляції та тиску. За даними правозахисників, "мелітопольська п'ятірка" зазнавала тортур, психологічного та фізичного насильства, її утримували у важких умовах, а їхні зізнавальні свідчення було вибито під тиском. Під час процесу адвокати неодноразово заявляли про порушення Женевської конвенції і вимагали визнати затриманих військовополоненими, проте російський суд проігнорував ці звернення.
Жорстокі вироки
У підсумку суд визнав усіх п'ятьох винними та виніс вкрай жорсткі вироки:
- Ігор Горлов - 14 років позбавлення волі, перші 5 років і 6 місяців - у в'язниці суворого режиму;
- Юрій Петров - 14 років, перші 5 років і 6 місяців - у в'язниці суворого режиму;
- Андрій Голубєв - 12 років, перші 5 років і 6 місяців - у в'язниці суворого режиму;
- Олександр Жуков - 12 років, перші 5 років і 6 місяців - у в'язниці суворого режиму;
- Володимир Зуєв - 11 років, перші 5 років і 6 місяців - у в'язниці суворого режиму.
Вирок ще не набув чинності і може бути оскаржений в Апеляційному військовому суді, однак за практикою подібних процесів у Росії, апеляція не вплине на результат справи.
Терор і "картинка порядку" на окупованих територіях
Цей процес - лише один із безлічі прикладів, коли російські окупанти використовують судову систему як інструмент терору і залякування. Масові затримання, сфабриковані звинувачення в "тероризмі" і "диверсіях" стали рутиною на окупованих територіях, де Кремль прагне продемонструвати "наведення порядку" і придушити будь-які прояви опору.
Водночас подібні процеси слугують пропагандистським цілям: російська влада звітує про "боротьбу з терористами" і "гарантування безпеки", створюючи ілюзію контролю і лояльності місцевого населення.
На ділі ж ідеться про системну політику репресій, примусу до співпраці та насильницької асиміляції, що супроводжується масовими порушеннями прав людини та міжнародного гуманітарного права.
За ґратами - за Україну
Історії Горлова, Голубєва, Жукова, Зуєва та Петрова - це історії звичайних мешканців Мелітополя, які стали жертвами окупаційного режиму лише за те, що не змирилися з російською окупацією. Їхня справа - символ опору і нагадування про те, що за фасадом "порядку" на окупованих територіях ховаються тортури, страх і боротьба за виживання.
Українські та міжнародні правозахисні організації продовжують домагатися звільнення всіх незаконно утримуваних громадян, а родичі та друзі "мелітопольської п'ятірки" не втрачають надії на їхнє повернення додому.
