Колишня студентка Мелітопольського ТДАТУ Лілія Павріанідіс опинилася серед тих, хто зіткнувся з жорстокістю російської репресивної машини. 

У Ростові-на-Дону завершився найгучніший судовий процес над українськими військовополоненими - так звана "справа 24-х". 

Повернення до Бердянська та рішення працювати в "Азові"  

Лілія Павріанідіс народилася в Бердянську, деякий час жила і працювала в Москві. Однак 2019 року вона повернулася до рідного міста, щоб доглядати за бабусею. У пошуках стабільного заробітку дівчина вирішила влаштуватися вільнонайманою в "Азов". Після стажування в липні 2020 року вона уклала контракт і стала працювати кухаркою холодного цеху в гарнізоні в Селидовому.  

До 17 березня Лілія перебувала на "Азовсталі". Коли командування дозволило жінкам покинути територію, вона опинилася в одній із груп, вивезених у центр Маріуполя. Там, разом з іншими кухарками, прийняла рішення здатися, але незабаром їх затримали представники "ДНР" і силовики з Чечні. 

Полон, тортури і знущання в СІЗО Донецька  

20 березня Лілію доправили в Іваньківськ, де без присутності захисника оформили адміністративне затримання, після чого відправили в Оленівку. 13 березня українку перевезли в Донецьк, у будівлю Генеральної прокуратури "ДНР", де їй заявили, що адвокат не знадобиться. 

З перших днів українські полонянки зазнавали жорстоких тортур і принижень. Їх тримали з мішками на головах і з зав'язаними руками, змушували підписувати "зізнання", не даючи ознайомитися з матеріалами справи. Їжа була отруєна побутовою хімією, жінок позбавляли засобів гігієни, а в камерах панувала антисанітарія. Невдовзі серед бранців почали поширюватися дивні хвороби - тіло вкривалося виразками, наче люди "гнили заживо", передає "Медіазона".  

Судовий процес і нові знущання  

Суд у Ростові-на-Дону тривав понад рік, але для Лілії Павріанідіс він був лише продовженням тортур. Конвоїри зі СОБРу били чоловіків до втрати свідомості, а жінок змушували годинами стояти в наручниках. У травні 2024 року Лілію Павріанідіс знову жорстоко побили - цього разу головою об стіну і підлогу. Це сталося незважаючи на те, що в неї вже була черепно-мозкова травма.  

Павріанідіс, як і інші підсудні, намагалася домогтися виключення зі справи своїх свідчень, даних під тортурами. Однак російський суд відмовив, залишивши в силі матеріали, вибиті погрозами і знущаннями.  

Звільнення і повернення додому  

У вересні 2024 року стало відомо, що Лілія Павріанідіс увійшла до списку на обмін полоненими. Разом з іншими жінками, які також опинилися в російському полоні у «справі 24-х», її вдалося повернути в Україну. Лише за місяць до цього російська прокуратура запросила Лілії та іншим полонянкам від 16 до 19 років позбавлення волі.