У Запоріжжі відбувся суд над колаборантом Юрієм Фуртатом, жителем Мелітопольського району, який після окупації вирішив побудувати кар'єру під "російським світом".
Пенсіонер-зрадник
Фуртат Юрій Миколайович народився 26 січня 1958 року в с. Менчикури Мелітопольського району. Його життя було нічим не примітним до того, як чоловік взяв участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримавши відповідний статус, Фуртат вступив на службу до міліції.
Більша частина його трудового шляху пройшла у Веселівській колонії, де він охороняв ув'язнених. Там він дослужився до капітана і в цьому ж званні вийшов на пенсію.
Мабуть, спогади про молодість гріли душу колишньому правоохоронцю. У соцмережах його увагу привертали дописи про СРСР, які він із задоволенням відзначав.
Початок повномасштабного вторгнення та окупацію Мелітопольщини Фуртат очевидно сприйняв як можливість повернутися до бажаного минулого. Вже у квітні він починає співпрацювати з окупаційною владою.
Спочатку він обійняв посаду оперуповноваженого "Веселівського відділення Головного управління МВС у Запорізькій області", а потім, в умовах гострого кадрового дефіциту, навіть очолив його.
До його завдань входило захищати місцевих колаборантів на масових заходах, вишукувати українських патріотів, воїнів АТО та власників мисливської зброї.
За свою віддану службу новим господарям Юрій Миколайович отримував "щедру" винагороду - 45 000 російських рублів, тобто трохи більше, ніж 450 доларів на місяць.
До речі, його кар'єра виявилася недовгою. Вже восени 2022 року російські куратори звільнили Фуртата, оскільки той зловживав алкоголем.
Підозра та покарання
Тим не менш, діяльність пенсіонера-зрадника не залишилася без уваги українських правоохоронців.
У жовтні минулого року Юрію Фуртату повідомили офіційну підозру у колабораційній діяльності за ч.7 ст.111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Нещодавно Запорізький районний суд закінчив розгляд справи і виніс зраднику вирок.
Доказами вини Фуртата стали публікації у пресі окупантів, оперативні дані поліцейських та показання свідків.
Усі вони стверджували, що співпраця Фуртата з ворогом була абсолютно добровільною. Більше того, зрадник намагався схилити інших односельців до служби в поліції.
До речі, деякі говорили про те, що Фуртата ймовірно вже немає серед живих. Нібито після звільнення зі служби в окупантів той продовжив зловживати алкоголем і остаточно втратив здоров'я.
Достовірних відомостей про смерть обвинуваченого суд не отримав, тому розгляд справи завершився винесенням вироку. Чоловік отримав покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, з повною конфіскацією майна. Крім того, його позбавлено звання "капітан поліції".
