1080 днів. Стільки Мелітополь перебуває під ворожою окупацією. Тисячам людей довелось покинути дім.
А для тих, хто залишився, рідне місто перестало відчуватися таким. Українців в окупації змушують брати російські паспорти, залякують та забирають волю.
Чи розділяють біль мелітопольців запоріжці та гості міста, що вони хочуть сказати людям в окупації, запитали журналісти ТРК-Мелітополь в рамках постійної рубрики “Точка зору”.
- Запитала б як ти. Як справи? Як відчуваєш себе? Тому що я була на окупованій території. Там ти відчуваєш себе як в клітці. Тому я розумію. Ну у кожного своє бачення ситуації. Ну я думаю, якби вона захотіла спілкуватись зі мною, тут теж таке питання. Бо є ж ті, хто у своєму «доміку» живе… Тут можна сказати тільки «Тримайся».
Більшість запоріжців та гостей міста бажали не втратити надію та триматись в очікуванні на звільнення:
- Друзі, вірте в те, що все буде добре. Я розумію, що зараз територія окупована - небезпечно. Але найголовніше ніколи не можна втрачати надію і вірити в найкраще.
Були й ті, хто радили не чекати, а виїхати:
- Я б їм побажала виїхати, бо там окупанти, вони тільки погіршують стан.
Неможливо людині, яка не була в окупації, уявити як це. Про це також говорять запоріжці:
- Тримайтеся. Неможливо уявити собі почуття. Стаю на їхнє місце не уявляю, як вони взагалі там живуть. А 10 років тому як людей у Луганську, Донецьку. 10 років думаємо про те, як там люди страждають.
Люди з окупованих міст, не стримували емоцій та побажань:
- Я сама з окупованої території. Сказала як я за ними сумую. У мене багато там залишилось – не у Мелітополі, а далі. Я б дуже рада була та хотіла їх побачити. Сказала б, що я їх люблю. Це найголовніше – що вони живі-здорові… Я цього, звісно, чекаю.
Окупованими залишаються 72% запорізьких територій. 350 тисяч українських громадян залишаються в окупації тільки в Запорізькій області. Про це в ефірі телемарафону "Єдині новини" повідомив голова ЗОВА Іван Федоров. Проте запоріжці та гості міста бажають мелітопольцям в окупації не втрачати віру та сподіватись звільнення рідного міста.
