Учасниці жіночого руху опору «Зла Мавка» з Мелітополя розповіли про свої наймасштабніші та найулюбленіші акції, про те, як їм мимоволі допомагають спецслужби РФ та солдати країни-окупанта.

На даний момент рух існує у багатьох окупованих містах України.

Створення та правила

Жіночий рух опору «Зла Мавка» виник у Мелітополі на початку 2023 року та поширився на решту окупованих РФ українських територій. Учасниці руху розвішують плакати, листівки, розповсюджують правдиві новини та намагаються зробити все, щоб окупанти не почувалися спокійно.

Наприкінці минулого року учасниці цього руху дали інтерв'ю, розповівши про свою діяльність, про перші кроки у партизанській діяльності, правила безпеки.

«Ідея створення висіла у повітрі. Тяжко було бачити окупантів у рідному місті. Бачити їх триколірні ганчірки, боятися послухати українські пісні…», - розповідає одна із учасниць руху.

Учасниці руху наголосили, що спочатку вони домовлялися про створення організації у вузькому колі подруг. Все це через міркування безпеки:

«Першими кроками були листівки. Ми вигадували різні малюнки, послання, які нервуватимуть їх. Ми розповсюджували їх там, де окупанти могли їх бачити. А вже потім ми вирішили створити ТГ-канал, щоб показувати людям, що ми тут робимо, що тут відбувається».

Розповіли хоробри дівчата і про те, як ФСБшники намагаються впровадити до них своїх агентів. Спроби виглядають безглуздо, бо агенти-чоловіки смішно намагаються писати в жіночому стилі, не знаючи, до того ж, української мови.

«Зазвичай це навіть весело. Не знаю, як їх там вчили, але коли ось цей «товариш майор» намагається вдавати з себе дівчину, це виглядає дуже смішно. Наші правила розроблені так, що максимум, який вони можуть отримати, – це завдання від нас. Надаємо їм завдання: малюйте український прапор. На один буде більше, це класно. Я дуже люблю переписуватись з ними, коли вони намагаються прикинутися однією з нас. Вони думають, що «розводять» тебе, хоча «розлучаються» самі».

Щодо головних загроз руху, це не спецслужби РФ, а камери. Нині їх в окупованому Мелітополі дуже багато. Наразі окупанти ще планують ставити камери, які впізнаватимуть обличчя.

 

Після цього мелітопольським «мавкам» почали писати дівчата з інших окупованих міст України, просили надсилати їм листівки, щоб мати можливість їх розповсюджувати.

Головним правилом організації є анонімність. Учасниці руху не знають, хто ще у ньому. Ніколи не питають справжнє ім'я людини, будь-яку інформацію, яка може її видати. Спілкування йде лише через надійні месенджери. Постійно проводиться інструктаж щодо кібербезпеки.

 

Самогон із «сюрпризом» та «рублі»

Розповіли дівчата про свої улюблені операції. До них віднесли «Кухню Мавки».

«Я на початку більше допомагала дівчатам. Коли окупанти ходили по хатах і питали про самогон та їжу, я подумала – чому б і ні? Готувати я вмію. Трохи проносного у їжу потрапило – так буває. Ну, а самогон – це взагалі небезпечна річ. Може, десь і не додивилася. Так і виникла ідея «Кухні Мавки». Усім подобається».

Одна з «мавок» підтверджує, що «Кухня Мавки» – це топ-ідея. А ще одна операція, якою всі пишаються, – це фальшиві рублі.

«Ми пишаємось усіма своїми операціями. Ну ось чесно, вони всі круті. Моя улюблена – це ці підробки під російські рублі. У окупантів прями підгорає, коли вони їх бачать. Перша банкнота – це було круто. Вони стільки у своїх ТГ-каналах психували з цього приводу, було круто спостерігати за цим. Ще класно палити російські прапори. Але, знаєте, це більше як терапія», – повідомляє одна із дівчат.

У момент виходу підробки на рублі в проросійських ТГ-каналах окупанти та їхні поплічники всерйоз вели дискусію про те, що «мавки» намагаються зламати російську банківську систему.

До речі, підроблені рублі опинилися на Кубані, де так звані Кубанські Мавки заявляли про бажання боротися за незалежність від РФ.

 

Смішно та несподівано

Розповіли «мавки» про кілька несподіваних, смішних і не дуже випадків, що відбувалися чи відбуваються під час акцій. Перший – це незнання окупантами української мови. «Браві» воїни Путіна бояться українських букв.

«Окупанти не розуміють української мови. Їх лякають наші літери «ї» та «є». Тому коли вони бачать назви з цими літерами, вони їх просто прибирають. Ось і висять у всьому місті «врпа» замість «Європа», «світло» замість «світло». Це дуже смішно».

Одну з «мавок» у Криму місцевий дід вважав наркоманкою, яка шукає «сольову закладку» під парканом. Сталося це в той момент, коли дівчина вже готувалася дістати листівки, щоби почати розклеювати їх. Дід потягнув її до будинку, збираючись влаштувати допит, у кого вона купує наркотики, а потім здати поліції, але обійшлося, дівчині вдалося втекти.

А ось цей випадок гріє душу:

«Був один несподіваний випадок. У процесі з'явилася жінка. Вона бачить мене, я її. Ми стоїмо в ступорі і дивимося один на одного, а потім вона посміхається і каже: Давай швидше, там недалеко їздить патрульна машина. Краще йди на вулицю Х». Я побігла з усмішкою. Це наші люди».

 

«Груди» Балицького

Окремо дісталося і горе-губернатору ТОТ Запорізької області Євгену Балицькому, який разом зі своєю командою насмішили «мавок».

«Пам'ятаю, як команда Балицького відфотошопила його фото, щоб він виглядав більш презентабельним і не таким товстим. Усі постійно сміються з його «грудів». Так вони йому їх прибрали та ще й талію домалювали. Тепер він у народі «Сісьман».

 

Ми навіть не далекі родичі

Вже наприкінці інтерв'ю «мавки» коротко, але ємно пояснили фундаментальну різницю між українцями та росіянами.

«За час в окупації вдалося переконатись, що ми абсолютно різні. Ми не те, що не брати, ми навіть не якісь далекі родичі. Вони не мають внутрішньої культури, не мають смаку, не мають критичного мислення. В них нема внутрішньої свободи, немає свого «я». Немає честі, нема волі. Вони багато чого не мають».