Леоніду Попову загрожує до 20 років в'язниці. Він зник у квітні 2023-го, весь цей час силовики заперечували, що утримують його.
ФСБ порушила кримінальну справу про шпигунство проти 24-річного жителя Мелітополя Леоніда Попова, він перебуває під вартою в СІЗО-1 Донецька.
Про це «Важливим історіям» повідомив юрист правозахисної організації Every Human Being Олексій Ладухін.
Як випливає з відповіді ФСБ (є в розпорядженні редакції), справу було порушено 15 серпня 2024 року. Таким чином, формально Попов був на волі аж до цієї дати, проте зник він ще у квітні 2023 року - буквально за день до того, як мав евакуюватися з окупованого Мелітополя. Кілька місяців про нього було нічого невідомо, а в червні 2023-го з батьками Леоніда зв'язався його колишній співкамерник. Він розповів, що юнака тримають у підвалі місцевої комендатури, він перебуває у важкому стані. За його словами, воду їм давали раз на дві-три доби, годували не щодня і били, а Леонід постійно лежав і був украй виснажений.
У 2018 році Леоніду встановили діагноз «недиференційована шизофренія». За словами його мами Анни Махно, він був обдарованою дитиною - грав в оркестрі, займався танцями, грав у шахи, перемагав в олімпіадах з хімії та фізики, мав феноменальну пам'ять. Хвороба проявилася в підлітковому віці, а 2017 року почалося загострення: Леонід не міг вчитися, почав ходити із заплющеними очима, перестав відчувати запахи і смаки, нескладно розмовляв. Тоді йому і діагностували шизофренію (медичний висновок є в розпорядженні редакції). Його мама говорила, що Леонід добрий і наївний, як дитина, легко потрапляє під чужий вплив і не розуміє емоції людей.
У липні 2023-го, за три місяці після зникнення, Леоніда доставили в мелітопольську лікарню при смерті - він був виснажений (важив 40 кг при зрості майже два метри) і погано усвідомлював, що з ним відбувається. За допомогою сусіда по палаті він зміг вийти на зв'язок із батьками. Так він описував пережите в ув'язненні рік тому: «Мамо, ти говорила, що є пекло, ось я був у пеклі. Я так боявся засинати. Боявся, що прийдуть і будуть мене душити, вбивати. А ще я хотів пити сильно, але не давали воду. А найбільше хотів їсти. А ще мене били сильно. Мене побили так, що я чотири дні не міг у туалет сходити. Мамо, за що?». Через голод, постійні знущання, стрес і відсутність лікування в нього загострився психічний розлад, він почав втрачати пам'ять і відчуття реальності.
«Лені 22 роки, а в нього зараз розвиток дитини, - описувала тоді Анна. - Він нічого не розуміє. Радіє кексам, їсть і їсть... У нього брали кров, а він боїться страшенно крові, уколів. Він плаче: «Мамо, так страшно, боюся, що вся кров витече». Ну, як дитина». І співкамерникам, і силовикам уже рік тому було зрозуміло, що в Леоніда серйозні ментальні порушення.
За два тижні перебування в лікарні його батькові зателефонували представники окупаційного Слідчого комітету і сказали, що відпускають сина за відсутністю складу злочину (водночас на той момент жодних обвинувачень йому офіційно не висували). Але коли батько привіз Леоніда з лікарні додому, до них під'їхали військові, наділи Леоніду мішок на голову і знову відвезли.
Після цього батько юнака написав заяву до «Слідчого комітету» Мелітополя за фактом викрадення людини. Справу порушили, але в грудні 2023-го запросили його до «СК» і показали фотографію сина, яку їм нібито надіслали з ФСБ. На ній Леонід тримає аркуш паперу, на якому написано: «Зі мною все гаразд! Про своє місцезнаходження повідомляти відмовляюся». Силовики зажадали забрати заяву про викрадення, раз син «знайшовся», що батько і змушений був зробити.
Відтоді про Леоніда було нічого невідомо майже рік. Водночас восени 2023-го правозахисники з організації Every Human Being, які допомагають сім'ї Попова, отримали відповідь від ФСБ про те, що Леоніда не затримували і щодо нього не ведеться жодних слідчих дій. Підтвердження того, що Леонід став фігурантом кримінальної справи, силовики надали тільки за рік, водночас вони стверджують, що справу порушено в серпні 2024-го. Де Леонід Попов був майже півтора року до цього і на якій підставі його утримували, невідомо.
Обидва ці документи (від осені 23-го про те, що юнака не затримували, і від серпня 24-го про порушення справи) підписані однією і тією ж людиною - А. Р. Джамбулатовим, «першим заступником начальника Управління ФСБ по Запорізькій області». Людина з такими ініціалами - Анзор Русланович Джамбулатов - у квітні 2023 року значилася заступником начальника Управління ФСБ у Чечні.
«Вони викрали людину, рік тримали, не обираючи запобіжного заходу, не привласнюючи будь-якого статусу, не надаючи права, передбачені для підозрюваного, і досі не дають змоги реалізовувати їх, - каже правозахисник Олексій Ладухін. - Йому не давали телефонувати родичам, не давали зустрічатися з адвокатом, отримувати посилки тощо. А через рік назвали підозрюваним».
Весь цей час Леонід не отримував лікування, призначене психіатром. Можна припустити, що за рік в ув'язненні, який минув з моменту його другого викрадення, його стан погіршився ще сильніше.
За словами правозахисника Олексія Ладухіна, надії на те, що Леоніда визнають невинним, практично немає. З 2022 року невідомо про жоден виправдувальний вирок для громадян України в російському суді або в суді на окупованих територіях.
Залишається ймовірність того, що Леоніда можуть звільнити внаслідок обміну, коли разом із військовополоненими російська сторона повертає Україні цивільних заручників. За словами правозахисників, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець працює над звільненням Леоніда.
З Леонідом Поповим, як і раніше, немає зв'язку.
