Унаслідок масованої атаки ворогом міста Запоріжжя 1 жовтня постраждала родина з Мелітополя.
Ганна (им’я змінене за проханням постраждалої, ред.) разом з чоловіком виїхали з окупованого Мелітополя і тимчасово оселилися у Запоріжжі. За ці два роки сім'я переживала різні часи. Але коли декілька днів тому окупанти влучили по житловому сектору, мелітопольці мало того, що залишились без житла, та ще й отримали поранення.
У Ганни контузія, порушення мовлення, множинні осколкові поранення тіла від скла. Її чоловіку зашивали руку скобами. Жуналістам РІА-Південь вдалось поспілкуватись з постраждалими:
- Коли почалась тривога ми з чоловіком спустились у підвал під гаражем. Було два прильоти ми залишалісь у підвалі. Деякий час було тихо і ми вирішили піднятись в дім. Сиділи якраз у кухні. Там великі вікна. Чоловік ще сказав, що сьогодні свято – День людини поважного віку і ми з ним посміялись. А потім все сталось раптово. Я сиділа навпроти вікна і коли стався прильот КАБа на подвір'я я опинилась під мийкою. А чоловіка врятувала стіна, бо він був далі. Він запитав мене: «Ти жива?» - пригадує Ганна.
Переселенці мешкали в домі запорізьких знайомих, які виїхали за кордон. Доглядали за нерухомістю і котом. Нажаль, нерухомість розтрощена. КАБ впав на подвір’ї за 5 метрів від будинку, де мешкала Ганна з чоловіком. На подвір’ї було два добротні будинки, бесідка. Бесідки більше немає. Один дім одноповерховий зруйновано вщент, другий у аварійному стані – покрівля, як решето, вікон і дверей немає, частину будинку покосило і ДСНСники заборонили туди навіть заходити.
- Дякувати Богу, ми залишились живі, документи і теплі речі ми перенесли в підвал, тому вони вціліли. Але все в домі розтрощене. Коли приїхала швидка лікарі витягали з мого тіла скло. Воно було скрізь: в руках, ногах, голові. Порушення мови від контузії пояснили і сказали, що з часом я зможу розмовляти як раніше. Нажаль, у лікарів швидкої не виявилось заспокійливого і мені приніс сусід гідозепам. Стало трохи легше. Зараз розбираємо завали в домі. Мелітопольці з центру «Саме тут» допомагали нам теж, - каже Ганна.
