Депортація кримськотатарського народу як корінного народу з його історичної батьківщини в Криму є досі не завершеним (тривалим) міжнародним злочином, який не має терміну давності.
11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944 р. Тих нечисленних, хто повернувся з місць спецпоселень, повторно виганяли за межі півострова до кінця 60-х рр.
Непокараний злочин повернувся.
З початку окупації Криму у 2014 році тисячі кримських татар були вимушені поїхати з півострова через свою політичну позицію. Більше того, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну багато кримських татар знову мусили покинути дім через незаконну мобілізацію в російську армію.
Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом.
Світ мусить засудити депортацію , аби цього ніколи більше не повторювалося. Особливо, це важливо у період повномасштабної війни в Україні у 2022, коли РФ продовжує геноцид усього українського народу. Безкарність породжує нові злочини, - повідомляє Кримськотатрський ресурсний центр.
