Для Мелітопольської громади це вже звична форма спілкування. Перші молитовні сніданки в Мелитополі були проведені ще у 2009 році, коли міські священики почали збиратися разом для координації соціальної і гуманітарної допомоги. Пізніше молитовні сніданки стали звичним форматом спілкування духовних лідерів громади із представниками влади, освіти, культури, національно-культурних товариств, бізнесу та громадських організацій.

Цього разу в київському Арсеналі зібралися мелітопольці, які стали вимушеними переселенцями. Звісно ж, про втрату дому говорили найбільше, але ніщо не могло згасити особливого духу єдності мелітопольців і турботи один про одного. Організаторами та промовцями на події виступали мелітопольські священники, отец Олександр Богомаз (УГКЦ), пресвітери Брицин Михайло і Іващук Ігор (Церква «Благодать»), яких російські окупанти змусили покинути рідне місто.

Теми, які обговорювались на сніданку, торкались як довоєнного життя, перших днів та місяців місяців окупації, так і сучасних викликів, що постають перед мелітопольцями. Обговорювали повоєнний устрій мелітопольської громади, духовні цінності, які допоможуть будувати спільний громадський простір, роль церков і священників  в цьому.

Багато говорили про моральні виклики під час війни, як шукати баланс між милосердям та справедливістю, і який сценарій - розділення, обмеження, порозуміння, примирення -  громада вибере після деокупаціі.

Мелітополь знову демонструє свою унікальність, інтеркультурність і об’єднанність і починає ініціативу, яка буде продовжуватись в інших центрах допомоги переселенцям.