Кулемети, сітки та РЕБ не рятують: як окупанти намагаються захистити сухопутний коридор між Мелітополем
Захоплені автошляхи та залізничні колії Півдня України через тимчасово окупований Мелітопол, перетворилися для російських військ на суцільну небезпечну зону.
Намагаючись уберегти колони з боєприпасами та паливом від українських дронів, росіяни виставляють кулеметні пости, шукають сітки та вмикають РЕБ. Утім, протидіяти регулярним ударам їм стає все важче.
Про те, чим загарбники прикривають свої дороги та чому залізниця не стала для них безпечною тиловою дірою, у ексклюзивному інтерв’ю розповів аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук.
Кулеметники замість нормальної ППО
Основною заслоною проти українських БПЛА вздовж траси «Новоросія» стали мобільні вогневі групи з великокаліберними кулеметами. Окупанти розгортають їх іще з літа, намагаючись збивати дрони на підльоті та реагувати на постійне зростання кількості атак.
Подекуди загарбники пробують натягувати й фізичні загородження. Втім, захистити сіткою сотні кілометрів автошляху фізично неможливо, тож такі конструкції з'являються лише точково на окремих ділянках. Попри гучні заяви росіян про контроль ситуації, людський фактор і страх часто зводять цю протиповітряну оборону нанівець.
Показовим прикладом реальної «ефективності» ворожого захисту стало відео з припаркованим на узбіччі легковиком такої російської вогневої групи. Замість того, щоб відкрити вогонь по наближеному БПЛА, оккупанти просто розбіглися врізнобіч, залишивши свій автомобіль.
Кулеметні групи подекуди змушують операторів БПЛА змінювати маршрути польоту, але загалом ситуацію для росіян не рятують – вони не здатні унеможливити удари та вберегти вантажівки, які продовжують рухатися цією трасою.
«Ця стратегія є основоположною для ворога ще з літа [...] Однак ми не можемо стверджувати, що такий захист є ефективним. Він не унеможливлює удари та не оберігає транспорт, котрий пересувається цією трасою», – зазначає Назарій Барчук.
РЕБ працює, але українські дрони адаптуються
Засоби радіоелектронної боротьби залишаються основним інструментом протидії безпілотникам як для сил оборони, так і для ворога. Окупанти щільно насичують РЕБом передові позиції, а також стратегічний та глибокий тил вздовж своїх логістичних маршрутів.
Проте повсюдне глушіння сигналу вже не дає росіянам гарантій. Українські підрозділи постійно вдосконалюють техніку та пристосовують дрони до радіозавад противника. Найкращим доказом неефективності ворожого захисту є самі окупанти, які чи не щодня оголошують про дронову небезпеку на загарбаних територіях, поки кількість успішних влучань лише зростає.
«Атаки на логістику ворога тільки збільшуються та посилюються. Відповідно, можна говорити про пристосування засобів Сил оборони до тих засобів протидії, котрі ворог використовує вздовж своїх логістичних ланцюжків», – наголошує Назарій Барчук.
Залізниця не стала порятунком
Коли автомобільний транспорт починає горіти частіше, ніж доїжджає до точки призначення, окупанти намагаються перекласти основне постачання на рейки. Втім, заховати важкі ешелони з технікою виявилося ще складніше.
Сили оборони регулярно завдають ударів по обхідних логістичних маршрутах ворога. Під прицілом опиняються саме ті транспортні потяги та елементи інфраструктури, які безпосередньо задіяні у забезпеченні російського військового угруповання на Півдні.
«Відомими прецедентами є ураження мостів у Криму влітку цього року, а також вантажних потягів у Запорізькій області протягом 2026 року», – розповідає аналітик.