Окупанти «націоналізували» готель бізнесмена з Мелітополя та зачинили його через відсутність туристів: власник відсудив у РФ $5,1 млн
Мелітопольський підприємець Денис Катюха відсудив у Росії 5,1 мільйона доларів за захоплений окупантами готельний комплекс «Адмірал» у Кирилівці та подав заяву до міжнародного Реєстру збитків у Гаазі.
Загарбники відібрали сімейний бізнес восени 2022 року, назвавши українські документи «паперами неіснуючої країни», проте влітку 2026-го змушені були зачинити комплекс через провал курортного сезону.
Історія мелітопольця стала центральною у відеорозслідуванні агентства Reuters про привласнення Росією курортної нерухомості Азовського моря. Журналісти виявили щонайменше 521 готель та базу відпочинку на захопленому узбережжі, які окупаційна влада внесла до переліку «безхазяйного» майна. Щонайменше 77 із них уже контролюють російські компанії.
Мирне життя «Адмірала» та окупація Кирилівки
Власник готелю «Адмірал» у Кирилівці Денис Катюха роками розбудовував комплекс на 100 номерів із рестораном, трьома барами та басейном. Його заклад розділив долю десятків українських туристичних об’єктів,які привласнили загарбники.
«Я будував його від самого початку, з нуля – і до окупації», – розповідав Катюха раніше в інтерв’ю.
До повномасштабного вторгнення РФ українське узбережжя Азовського моря приваблювало мільйони відпочивальників. Більшість баз і розваг у Кирилівці орієнтувалися на родинний та оздоровчий туризм.
«Десь у перший чи другий рік після відкриття до нас приїхали хлопець із дівчиною. Наступного року вони повернулися вже одруженими. Ще через рік приїхали з дитиною. А ще наступного року ця дитина вперше почала ходити в нашому готелі», – згадує підприємець.
За даними місцевих посадовців, туризм формував основу економіки громади: лише у 2021 році Кирилівка прийняла близько двох мільйонів гостей. Сам «Адмірал» неодноразово перемагав у конкурсах на звання найкращого оздоровчого закладу селища.
Усе змінилося 24 лютого 2022 року. Вже за кілька тижнів російські війська захопили узбережжя.
«Я був у Мелітополі, тому що жив там. Чув вибухи на аеродромі. Наприкінці березня я виїхав із Мелітополя через небезпеку для себе й родини. Але готелі «Перлина» й «Адмірал» залишилися там», – каже власник.
Російська бронетехніка зайшла до Кирилівки 25 березня 2022 року, а невдовзі загарбники вивісили свої триколори над будівлею селищної ради та на в’їзді до курорту.
Три дні на підтвердження власності
Після встановлення контролю окупаційна адміністрація почала формувати реєстри «безхазяйного» майна. 19 вересня 2022 року до цього списку потрапив і «Адмірал». На той момент Денис Катюха вже виїхав до Німеччини й дізнавався про перебіг подій від батька.
«У вересні 2022 року прийшли невідомі озброєні люди. Вони не представилися й заявили, що територію оголосили безхазяйною. На клаптику паперу написали номер телефону, ім’я та адресу, куди подавати документи», – зазначає чоловік.
Окупанти встановили жорсткий дедлайн: власники мали особисто принести правовстановлювальні папери та паспорт до окупаційних органів упродовж трьох днів після публікації списку. Інакше загарбники офіційно забирали нерухомість у своє розпорядження.
«Мій батько прийшов туди з усіма українськими документами. Він показав їх у тому міністерстві й сказав: «Подивіться, це сімейний бізнес». Він там працював, мій син там працював. Але йому відповіли: «Ні, це документи неіснуючої країни. Такої країни, як Україна, немає»», – переповідає Денис.
Загалом на окупованій частині Запорізької області росіяни внесли до переліків «безхазяйних» щонайменше сім тисяч об’єктів – від приватних будинків до промислових підприємств, серед яких 521 курортний заклад. Працівників «Адмірала» вигнали, а вже за дев’ять днів комплекс передали в управління окупаційній держструктурі «Курорти Запорізької області». Згодом, за даними російських реєстрів, новим власником готелю записали «Агентство інвестиційного розвитку Запорізької області». Загалом російські державні структури привласнили щонайменше 20 курортних об’єктів регіону.
«Значно пізніше я знайшов протокол засідання міжвідомчої комісії, з якого дізнався, що окупаційна адміністрація офіційно націоналізувала мій готель», – додає підприємець.
Порожні пляжі та провал сезону-2026
Якщо до повномасштабної війни під час курортного сезону в Кирилівці було не проштовхнутися, то першого літа в окупації територія спорожніла.
У 2023 році загарбники спробували реанімувати туристичний потік, залучаючи російських блогерів, які публікували фото й відео відпочинку в захоплених комплексах.
«Мені певною мірою приємно знати, що я збудував такий об’єкт: люди приїжджають відпочивати й досі отримують від цього задоволення», – зізнається Денис.
Проте амбітні плани окупаційної адміністрації розбилися об реальність. За офіційними звітами самих загарбників,у 2025 році всю окуповану частину Запорізької області відвідали лише 150 тисяч туристів. Цей показник становить близько 5% від кількості відпочивальників, яких українські громади приймали у 2021 році лише в Кирилівці та Бердянську.
У липні 2026 року журналісти Reuters спробували забронювати номер в «Адміралі». Регіональна служба бронювання відповіла, що комплекс узагалі не відкривався на літній сезон 2026 року через відсутність попиту.
«Наскільки я знаю, цього року готель не працював, бо люди туди не їхали. Проте я переконаний, що «Адмірал» знову прийматиме гостей – і працюватиме виключно під українським прапором», – наголошує Катюха.
Судове рішення на $5,1 млн та звернення до Гааги
Попри фізичну втрату бізнесу, Денис Катюха веде юридичну боротьбу за компенсацію завданих Росією збитків. Український суд уже ухвалив рішення стягнути з держави-агресора 5,1 мільйона доларів на користь власника «Адмірала». Оскільки Москва ігнорує рішення української феміди, отримати ці кошти в короткостроковій перспективі неможливо.
«Зараз я – жертва, Дон Кіхот, який б’ється з вітряками», – підсумував підприємець у розмові з Reuters.
Крім того, бізнесмен подав заяву до міжнародного Реєстру збитків для України в Гаазі, який фіксує докази воєнних втрат для майбутніх репарацій.
Станом на осінь 2026 року до Реєстру звернулися вже понад 195 тисяч постраждалих, а загалом інституція готується опрацювати від 6 до 8 мільйонів заяв, хоча практичний механізм виплат міжнародні партнери ще розробляють.