Що може повернути відчуття дому за одну секунду? Знайома вивіска з рідного Мелітополя! Попри вимушений переїзд, втрачене майно та загрози прифронтового міста, мелітопольські підприємці відновлюють справу в Запоріжжі.

Яким релокованим закладам та сервісам містяни та переселенці дякують найчастіше? В опитуванні до Дня підприємця мелітопольці поділилися власними історіями у рубриці «Точка зору».

Бізнес за 20 км від лінії фронту: виклики 

Сьогодні розвивати або відкривати власну справу в Запоріжжі – це щоденний ризик. Місто розташоване всього за 20 км від лінії зіткнення, а регіон залишається серед антилідерів за темпами закриття підприємств.

Основна причина – обстріли. Рік тому ТРК «Мелітополь» розповіли історію меблевого салону у районі Анголенко, який вп’яте відновлюється власним коштом після обстрілів 18 жовтня 2025 та продовжує працювати.

А у ніч на 19 серпня 2026 російський шахед вкотре пошкодив салон. Через влучання та пожежу практично увесь товар було знищено. Збитки підприємці оцінили у районі 10 тисяч доларів. Співзасновник переїхав із окупованої території та почав бізнес у Запоріжжі – тепер планує виїхати з міста.

Паралельно, у регіоні призупиняють діяльність великі торгівельні центри. Так останній працюючий «Епіцентр» згорів від російського удару 28 серпня.

За даними аналітики YC.Market від YouControl, у першому кварталі 2026 року Запорізька область увійшла до п’ятірки регіонів України з найбільшою кількістю припинених компаній – тут закрилися 53 бізнеси. 

Тенденція до скорочення бізнесу триває не перший місяць. За даними сервісу Опендатабот, протягом 2025 року в Запорізькій області припинили діяльність 413 підприємств. 

Не поспішають і відкривати новий бізнес. За перші три місяці 2026 року в області зареєструвалося лише 152 нові компанії. Для порівняння, у сусідній Дніпропетровщині з'явилося 647 нових бізнесів, а в столиці – 2600. 

Додатковим ударом для багатьох підприємців стало захоплення їхнього майна на тимчасово окупованих територіях – щонайменше 228 підприємств Запорізької області загарбники примусово «перереєстрували» за власними законами. Про це йдеться у матеріалі hromadske.

При цьому реальних механізмів прямих компенсацій за втрачене чи знищене майно підприємці досі чекають. 

Попри брак кадрового ресурсу, загрози блекаутів та відсутність компенсацій за втрачені активи вдома, мелітопольський бізнес продовжує працювати.

«Це дарує відчуття рідних стін»: що обирають мелітопольці

Мелітополька Діана Коваленко розповідає про улюблений релокований ресторан «Залишусь у подруги», де знайомий інтер'єр допомагає згадати мирне життя:

«Ми з дитиною любимо туди ходити, це дуже нагадує Мелітополь... Щиро дякую їм за те, що вони такі сильні й не втрачають надії та свого запалу. Раджу їм продовжувати цю справу, незважаючи на такі складні обставини».

Найбільше ж опитаних мелітопольців згадують бізнес родини Долгих – «Родинну пекарню». У Мелітополі, як згадує начальниця Управління освіти Мелітопольської міської ради Олена Тюріна, підприємці постачали харчування до шкіл:

«Пам’ятаю, коли ще була директоркою гімназії № 23, нас забезпечував харчуванням підприємець Долгий. І він продовжив свою справу тут... На фестивалі «Черешнево» його мелітопольські пряники з черешневим варенням – це теж була ностальгія за домом. Хочу побажати їм сил, терпіння та розуміння, що вони тут не одні».

Учителька з Мелітополя Юлія Ткач знаходить «своїх» навіть у сфері краси, підтримуючи майстрів-переселенців:

«Нещодавно я випадково завітала на процедуру перманентного макіяжу брів і зустріла дівчину, яка відкрила власний салон. Вона також переселенка з Мелітопольського району, яка намагається самовдосконалюватися та реалізовуватися саме в Запоріжжі».

Старший викладач МДПУ імені Богдана Хмельницького Олександр Кірієнко підкреслює, що підтримка релокованого бізнесу в прифронтовому місті – це взаємна опора всієї громади:

«Це так важко – розпочинати свій бізнес спочатку та розвивати його надалі... Та, незважаючи на безпекову ситуацію, ми все одно віримо в наше повернення і віримо в український Мелітополь».

Мелітопольський бізнес у Запоріжжі доводить: рідний дім – це перш за все люди, які тримаються разом, незважаючи на всі виклики.

Матеріал підготовлено в межах рубрики «Точка зору» на основі опитування мешканців. Публікація не є рекламною.