Від краєзнавчого музею до псевдодепутатства: СБУ оголосила нову підозру Євгену Горлачову

Євген Горлачов, який після окупації Мелітополя встиг побути «директором» краєзнавчого музею, долучитися до діяльності батальйону Судоплатова та отримати російську медаль «За відвагу», тепер має ще один пункт у своєму окупаційному «послужному списку».

СБУ повідомила йому про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. За даними слідства, Горлачов добровільно погодився стати депутатом незаконного органу влади, створеного росіянами на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Йдеться про так зване «Законодательное собрание Запорожской области первого созыва».

У «депутати» від «Єдиної Росії»

За даними слідства, у червні 2023 року окупаційна «виборча комісія Запорізької області» призначила на 10 вересня незаконні вибори до створених росіянами органів влади.

Горлачов пішов на ці вибори від партії «Єдина Росія» під №40 у загальному списку кандидатів.

Після проведення незаконного голосування окупанти заявили про обрання 34 кандидатів від «Єдиної Росії». Серед них опинився і Горлачов — під №22 у списку «обраних депутатів».

Так він отримав крісло у створеному окупаційною адміністрацією псевдопарламенті — органі, який не має легітимності в Україні.

27 вересня 2023 року це незаконне «Законодавче зібрання» росіяни зареєстрували у своєму державному реєстрі як окрему юридичну особу.

Українські правоохоронці кваліфікують участь Горлачова у цьому процесі як добровільне обрання до незаконного органу влади на тимчасово окупованій території.

У разі доведення вини судом йому загрожує кримінальна відповідальність за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Від музейних експонатів — до «добровольчого» батальйону

У квітні 2022 року Балицький призначив Горлачова так званим директором Мелітопольського краєзнавчого музею.

Після захоплення музею працівники сховали у підвалі колекції скіфського золота з Мелітопольського кургану  та зброї. Як вже повідомляли, Горлачов знайшов ці колекції та передав їх окупантам. Йшлося про 198 золотих артефактів.

«Витратили багато сил та енергії, щоб знайти скіфське золото», заховане колишніми співробітниками музею, — заявляв тоді Горлачов, звітуючи перед камерами російських пропагандистів.

Фото: проросійські пабліки 

На цьому «кар'єрне зростання» не закінчилося.

У вересні 2022 року Балицький доручив Горлачову організувати підрозділ, який нібито мав охороняти важливі та стратегічні об'єкти регіону.

У результаті він став одним із керівників так званого «добровольчого батальйону імені Судоплатова». Українські правоохоронці заявляли, що це незаконне збройне формування використовували не лише для охорони окупаційної адміністрації, а й для захоплення підприємств та тиску на місцевих підприємців.

Горлачов виконував роль одного з керівників цього підрозділу та особисто приймав заяви від охочих вступити до нього.

Водночас публічна активність самого Горлачова не дає можливості встановити, де саме і в якому статусі він проходив службу та чи перебував безпосередньо на передовій. Журналісти ТРК  звернули увагу, що в цей період він продовжував з’являтися в інформаційному просторі, зокрема у зв’язку з діяльністю захопленого окупантами музею.

Для представників окупаційних органів участь у російських військових формуваннях може мати не лише пропагандистське значення. За російським законодавством окремі категорії учасників війни проти України можуть отримувати статус ветерана бойових дій. Він передбачає низку соціальних гарантій, зокрема щомісячні грошові виплати, пільги з оплати житлово-комунальних послуг та оподаткування майна. Для окремих категорій добровольців також передбачені страхові та компенсаційні виплати. У 2026 році російський уряд проіндексував частину таких виплат. 

Тож за пафосним «поривом», про який заявляв Ємельяненко, для Горлачова могли стояти й цілком прагматичні інтереси: статус учасника війни в РФ відкриває доступ до низки виплат і пільг. Водночас доказів того, що саме це було мотивом його рішення, поки немає.

У червні 2023 року Горлачов отримав російську медаль «За відвагу». Окупаційна влада таким чином відзначила зрадника. Українські правоохоронці, своєю чергою, оцінили його діяльність зовсім інакше. У вересні 2023 року СБУ повідомила Горлачову про підозру у колабораційній діяльності у зв'язку з його участю в незаконному збройному формуванні. Слідство вказувало, що йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

А тепер до цього списку додався ще один епізод — участь в окупаційних «виборах» та отримання депутатського мандата від «Єдиної Росії».

Від реконструктора до окупаційного політика

Історія Євгена Горлачова показує, наскільки далеко може зайти людина, яка після окупації вирішує не просто залишитися на захопленій території, а вбудуватися в систему, створену державою-агресором.

Учора – військово-історична реконструкція, згодом – «директор» захопленого музею. Наступний етап – участь у батальйоні Судоплатова, за ним – крісло «депутата» окупаційного органу від «Єдиної Росії». Пізніше – російська медаль, а зрештою – доброволець і учасник так званої «СВО».

У російській системі це, очевидно, називається кар'єрою. В українському законодавстві – зовсім інакше.

І цього разу Горлачову доведеться відповідати не перед окупаційною «виборчою комісією», а перед українським правосуддям. Остаточну юридичну оцінку його діям має дати суд.