Російські спецслужби сфабрикували «викривальне» кіно з цивільними полоненими з Мелітополя
Спецслужби РФ намагаються зобразити терористами чотирьох викрадених жителів Мелітополя, незаконно утримуючи їх у російських застінках протягом кількох років.
Країна-агресор наполегливо намагається представити українців учасниками «терористичної спільноти», яку нібито створили під егідою українських спецслужб.
Суть сфабрикованої справи та гучні епізоди підпілля
За версією російських слідчих, у 2022-2023 роках четверо обвинувачених організували в окупованому Мелітополі серію замахів на місцевих зрадників та представників окупаційної поліції. Мелітопольцям інкримінують участь у терористичній спільноті, незаконний обіг та виготовлення вибухівки, підготовку до теракту, а також вчинення вибуху, що призвів до загибелі людини.
Ігор Гаранін (зверху ліворуч), Сергій Євтушенко (зверху праворуч), Олена Рой (знизу ліворуч), Сергій Гаркуша (знизу праворуч)
Ключові епізодами справи:
Підрив Дмитра Трухіна 15 листопада 2022 року. Саморобний вибуховий пристрій спрацював у під’їзді будинку № 6 на бульварі 30-річчя Перемоги. Колишній депутат, а на той момент очільник окупаційного «управління комунальної власності» (який згодом очолив «Росреєстр»), за свідченнями містян, брав активну участь у привлабненні майна виїхавших мелітопольців. Після підриву він вижив, але зазнав важких мінно-вибухових і черепно-мозкових травм.
Ліквідація Олександра Міщенка 27 квітня 2023 року. Вибух прогримів біля будинку на вулиці Героїв України. Заступник начальника фейкового УМВС «Мелітопольське», який охороняв гауляйтерку Галину Данильченко, помер у лікарні від поранень. Його колега Юрій Акімов унаслідок вибуху втратив обидві ноги.
Також ФСБ стверджує, що з лютого по травня 2023 року група готувала замах на заступника начальника з оперативної роботи ГУ МВС у Запорізькій області Романа Пшеничного. Примітно, що сам полковник публічно відмовився визнати себе потерпілим і не брав участі в судовому процесі. Версія слідства щодо цього епізоду мала безліч неузгодженостей, проте її все одно включили до офіційної доповіді МЗС РФ у вересні 2024 року.
Заяви про тортури та фабрикацію доказів
Усі четверо підсудних під час судових засідань заявили, що зізнавальні показання та підписи під протоколами з них вибили за допомогою жорстокого фізичного й психологічного тиску. Підсудні Гаркуша, Гаранін і Рой повністю заперечують причетність до замаху на Пшеничного, а Гаркуша – і до нападу на Трухіна.
Троє фігурантів наголосили, що до затримання та поміщення до СІЗО взагалі не були знайомі із Сергієм Євтушенком. У суді вони детально описали методи роботи слідчого ФСБ Дениса Губіна. Зокрема, Олена Рой повідомила, що слідчий самостійно вигадав її «свідчення» про знайомство з Євтушенком, після чого приносив готові документи на підпис до ізолятора.
Адвокати, призначені окупаційною системою, відігравали формальну роль. Наприклад, захисник Сергій Костишак не зміг чітко відповісти на запитання щодо своєї присутності під час слідчих дій, посилаючись спершу на адвокатську таємницю, а згодом – на погану памʼять/
Своєю чергою, Гаркуша розповів, що після викрадення 27 квітня 2023 року йому надягнули на голову мішок і били протягом кількох днів, змушуючи підписувати папери без ознайомлення. Ігор Гаранін, який частково визнав фактичні обставини, заперечив терористичний характер дій, зазначивши, що куратор у Telegram на ім'я Максим вимагав суворо уникати загрози для випадкових перехожих.
У Сергія Євтушенка, який хворіє на цукровий діабет, під час конвоювання стався рецидив пахової грижі. Медики вправили її на місці та наполягали на терміновій операції, проте чоловіка повернули до зали суду. Через постійні відмови судді Кирила Кравцова викликати швидку допомогу, доведений до відчаю ув’язнений вигукнув:
«Я не людина, я громадянин України!»
Лише після цього емоційного протесту суддя оголосив перерву та допустив лікарів.
Пропагандистський відеофільм окупантів
Після більш ніж трьохрічного незаконного ув'язнення окупаційні структури оприлюднили «викривальний» ролик за участю викраденої четвірки.
На початку відео показали Сергія Євтушенка, який розповідав про передачу посилок:
«Приїде людина надійна, ти їй передаси все. Прилетів дрон і кидали мені посилки, я їх забирав та передавав».
У ролику також використано кадри слідчого експерименту в якомусь гаражі, де людина в балаклаві спілкується з полоненим. Інший фігурант, Ігор Гаранін, на камеру заявив:
«Із самого початку співробітники СБУ України вийшли на мене, сказали: "Якщо не виконуватимеш або звернешся кудись, то ти ж розумієш, що ми в будь-якому разі знаємо, де твоя дитина перебуває, де вона гуляє"».
Своєю чергою, Гаркуша на відео повідомив, що допомагав Олені Рой за власними міркуваннями:
«Вони говорили про місце, де все це лежить, був певний гараж. Ми їздили туди й забирали. Із Херсона привезли пластид, детонатор. Він казав: "Це все збереш і допоможеш їй"», – сказав Гаранін.
Відеоряд супроводжувався демонстрацією бронежилетів з українською символікою та елементів вибухових пристроїв. На завершення Гаркуша додав на камеру:
«Було отримано завдання закласти вибуховий пристрій та зробити вибух. Зроблено. Я при цьому був присутній, бачив вибух, сидів у машині з Оленою та Ігорем».
Про те, які вироки російський суд виніс викраденим мелітопольцям, редакція РІА Південь розповість у наступних публікаціях.
Вироки російського суду
17 жовтня Південний окружний військовий суд РФ виніс суворі вироки мешканцям Мелітополя:
Ігор Гаранін — засуджений до довічного позбавлення волі в колонії особливого режиму (перші 5 років - у в'язниці) зі штрафом у розмірі 1 млн рублів.
Сергій Євтушенко — до 25 років позбавлення волі в колонії суворого режиму (перші 5 років — у в'язниці) зі штрафом у розмірі 1 млн рублів.
Олена Рой — до 25 років позбавлення волі в колонії загального режиму зі штрафом у розмірі 500 тис. рублів.
Сергій Гаркуша — до 25 років позбавлення волі в колонії суворого режиму (перші 5 років — у в'язниці).
Прокурор вимагав для Ігоря Гараніна, Сергія Гаркуші та Сергія Євтушенка довічного ув’язнення, а для Олени Рой — 28 років колонії.
В останньому слові Ігор Гаранін заявив, що є українським військовослужбовцем, який виконував накази командування, і заперечив звинувачення в тероризмі:
«Я є громадянином України, й іншого громадянства в мене немає. 24 лютого мене мобілізували, а згодом за наказом командування направили до Мелітополя для проведення розвідувальних дій. Жодного стосунку до тероризму чи терористичних організацій я не маю. Я отримував законні накази на ліквідацію законних військових цілей. Ми в жодному разі не переслідували мети завдати шкоди мирним громадянам. Я виконував поставлені завдання на території України».
Олена Рой нагадала, що її чоловік був офіцером, який віддав життя за територіальну цілісність України. Вона заявила, що не відчуває неприязні до громадян Росії, та висловила каяття у скоєному.
Сергій Гаркуша попросив включити його до списків на обмін.
Сергій Євтушенко розповів, що після початку повномасштабного вторгнення продовжував працювати в приватній охоронній фірмі, а згодом його залучили до передачі посилок, пообіцявши, що після повернення України це йому зарахується.
«Зрадили мене», — завершив він своє останнє слово.
Захист наполягав, що існування «терористичного угруповання» в Мелітополі не доведено, і просив виправдати підсудних за цим обвинуваченням, повідомляє «Медіазона».