Акція у підтримку військовополонених пройшла у Запоріжжі. Близько сотні людей зібрались з плакатами, табличками та гучними вигуками – "Не мовчи! Полон вбиває!".
Це щотижнева акція-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих. Одна з організаторок – Стела Орел, розповідає, що акції тривають з травня 2024 року. «Якщо сидіти без діла та нічого не робити, наші полонені просто будуть забуті. А наші хлопці, коли виходять з полону, бачать скільки людей їх підтримують – і їм приємно». Впродовж акції тривала повітряна тривога.
Проте активістів це не зупинило, вони розбрелись по площі невеликими групами. Демонстрували плакати з написами «Поверніть моє життя з полону», «Поки ти бачиш сонце, вони пекло», «Забуття гірше зради», «Хочу чути тата, а не обіцянки». Оксана з Мелітополя стоїть з табличкою «Полон вбиває».
Проте в розмові зізнається: ні на секунду не допускала думку, що її наречений мертвий. Володимир Куниця служив в АТО та з першого дня повномасштабного пішов добровольцем в маріупольське ТРО. Батьки не хотіли відпускати, але чоловік твердо вирішив. До частини добирався «попутками», і тільки згодом відправив фото рідним. В останнє голос нареченого Оксана чула 2 березня 2022 року, а зараз розповідає:
«Я втомилася бути сильною. Хочу бути щасливою, хочу щоб його батьки були щасливі. Ми хочемо, щоб наші чоловіки, сини, доньки були вдома разом з нами. А якщо ми будемо мовчати, ніхто нічого робити не буде».
3 роки Володимир в полоні, але Оксана не перестає сподіватися – виходить на кожну акцію. Зізнається, вони допомагають психологічно розвантажитись та відчути себе у спільноті родин військовополонених.
Ідея акції, за словами організаторів – нагадати про пекло полону, не мовчати та бути почутими. Активісти викрикували лозунги та закликали водіїв, що проїжджали, сигналити.
Нагадаємо, 5 лютого відбувся шістдесят перший обмін – 150 захисників України повернулись додому. Про це у своїй соціальних мережах заявив Президент України Володимир Зеленський.
