Інформація
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Цілодобовий прийом звернень
Цілодобовий прийом звернень:
15-80
+380 (096) 447-22-00
+380 (619) 44-80-15
Стрічка наших новини на вашому сайтіRSS 2.0 Cтрічка новин

Мелітопольська міська рада
Адреса:

72312, Запорізька обл.
м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, 5

Телефон: +38 (0619) 44-01-62
Факс: +38 (0619) 42-00-66
E-mail: Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script

Виконавчий комітет
Мелітопольської міської ради
Адреса: 72312, Запорізька обл.
м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, 5
Телефон: +38 (0619) 42-13-58
Факс: +38 (06192) 6-34-70
E-mail: Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
Мінько Сергій Анатолійович
стан навколишнього природного середовища у Запорізькій області

Лютий 2018

Січень 2018

СТАН ДОВКІЛЛЯ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (2017 РІК)

https://menr.gov.ua/files/docs/Reg.report/Регіональна%20доповідь%202016%20Запорізька%20область.pdf

СТАТУС: МІСТО ОБЛАСНОГО ЗНАЧЕННЯ

ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА, 49,66 кв. км;
КІЛЬКІСТЬ ЖИТЕЛІВ, тис. чол.: 158,7;
ГУСТОТА НАСЕЛЕННЯ (чол. на 1 кв. км): 3195.


Місто Мелітополь відноситься до групи південних міст Запорізької області. Місто утворене у 1784 році. Відстань до обласного центру – 120 км, до Азовського моря – 50 км.

Згідно з фізико-географічним районуванням місто розташоване в межах сухо-степової підзони Причорноморсько-Приазовського краю і відноситься до Присивасько-Приазовської низовинної області Нижньо-Молочанського фізико-географічного району.

Близько 70% території міста розташоване на вододілі з середніми висотами 34-40 м, решта – на крутому правому березі на схилі долини річки Молочної та її заплави.

Із загальної площі міста 3348 га території зайняті житловими та промисловими будівлями.
З півночі на південь місто перетинає транспортна магістраль Харків - Сімферополь, а з заходу на схід – Одеса-Ростов. Загальна довжина автомобільної мережі м. Мелітополя складає 333 км.

Основною рисою кліматичних умов міста є спекотне літо, помірно холодна зима і недостатнє зволоження. Середньомісячна температура повітря липня – +23. Тривалість літнього періоду, коли середньодобова температура перевищує 15, складає 126-138 днів. Середньомісячна температура січня – -4. Абсолютний мінімум сягає -30. Середньорічна сума опадів складає 400 мм і коливається від 350 до 450 мм.
Ґрунтовний покрив на території вододільної частини міста представлений супіщаними і піщано-середньосуглиністими ґрунтами чорноземного типу, які формуються на давній терасі, на давньоаллювіальних відкладах.

Зелені насадження Мелітополя називають «легенями міста»: лісопарк на Червоній гірці, масиви парку культури та відпочинку ім. Горького; парку залізничників; насадження уздовж вулиць і магістралей, кварталів, мікрорайонів, промислових підприємств, санітарно-захисних, меліоративних зон, фруктові сади.

Порівняльна характеристика: Україна, область, місто, район
 Адміністративні одиниці
Площа, км кв.
Площа у % 
до загальної площі країни
Населення
Населення у % 
до населення країни
Щільність населення
 Місто Мелітополь
 49,66
 0,008
 158700
 0,34
 3195,73
 Мелітопольський р-н 1780
 0,295
 53800
 0,11
 30,22
 Запорізька область 27200 
 4,506
 1861000
 3,95
 68,42
 Україна 603700 100,00 47100500 100,00 78,02


Місто постійно поліпшує свій зовнішній вигляд - упорядковуються фасади і тротуари біля магазинів, кафе, ресторанів, Інтернет-клубів і офісів. Прикрасою Мелітополя став новий пам'ятник земському лікареві Андрію Корвацькому, побудований за кошти жителів, меценатів і місцевого бюджету.
У Мелітополі вперше в Україні були проведені масштабні геологорозвідувальні роботи з оцінки експлуатаційних запасів підземних вод Мелітопольського і Ново-Пилипівського родовищ.

Одна з особливостей міста – це транспортні можливості, що забезпечують зв'язок міст України з півднем та сходом країни: місто має велику залізничну станцію з розвинутою інфраструктурою. У такому розумінні міста, як транспортного вузла, одним з найближчих його конкурентів є місто Джанкой. Головним конкурентом в економічному, науково-освітньому та культурному напрямках є місто Бердянськ, яке розміщено найближче до міста Мелітополя.

Розвиток місцевого самоврядування

Міська рада 29.08.2003 затвердила геральдичний комплекс міста Мелітополя й Положення «Про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Мелітополя». Прийнято ряд програм: «Вуличне освітлення», «Про газифікацію міста Мелітополя», комплексна програма енергозбереження, програма розвитку системи соціального захисту населення міста й інші.

Для підтримки підприємництва при Управлінні комунальною власністю створені бази даних, проведена інвентаризація незадіяних приміщень, виробничих і адміністративних площ, у тому числі незавершеного будівництва, для надання їх суб'єктам малого й середнього бізнесу.
З метою спрощення процедури одержання документів, скорочення строків їхнього проходження по інстанціях, унеможливлення безпосереднього контакту підприємця із представниками дозвільних органів створений єдиний Центр видачі документів дозвільного характеру.


КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ НАРИС ПРО МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КРАЙ 

Людина залишила сліди свого перебування на території Мелітопольщини більш 10000 років тому. Первісні люди тут жили, збираючи їстівні рослини, полюючи на оленів, бізонів та ін. Біля села Терпіння знаходиться унікальний пам'ятник природи й історії – Кам'яна Могила. Це накопичення пісковикових плит. На деяких з них ще в 1890 році археолог Н.І.Веселовський знайшов зображення, нанесені первісною людиною. Це зоряні символи, зображення на мисливську, рибальську, скотарську і землеробську тематики. З огляду на важливе наукове значення Кам'яної Могили, вона в 1954 році оголошена державним історико-археологічним заповідником.

В епоху неоліту (8-3 тис. років до н.е.) в цих краях, як і на всьому просторі степів Євразії, йде становлення і розвиток землеробства і скотарства. До пам'ятників цього періоду відносяться поселення, розкопані археологами біля сіл Терпіння і Семенівка. 
В епоху бронзи край заселяли різні кочові племена, про життя яких відомо небагато. З настанням залізного віку (1 тис. років до н.е.) їх перемінили киммерійці. У VII в. до н.е. у Приазов'я вторглись скіфи. Після них залишились численні кургани. Один з найвідоміших – Мелітопольський курган, де в 1954 році були виявлені поховання скіфської знаті.

Наприкінці 1 тис. до н.е. скіфів перемінили сармати. Долина ріки Молочної була одним з основних районів їхніх зимівель. Про це свідчать кургани в с. Новопилипівка. У IV ст. Північне Приазов'я зайняли гуни. Так почався тюркський період у житті краю. 
У першій половині XIII ст. територія попадає під владу татаро-монголів і входить в один з улусів Золотої Орди. У 1443 році феодальна знать Криму за підтримкою Великого князівства Литовського створила незалежне від Золотої Орди Кримське ханство. У його склад увійшов і Мелітопольський край. Після мирного договору між Росією і Туреччиною (1774 р.) Кримське ханство перейшло під панування Росії. Це створило передумови для появи в Мелітопольському краї осілого населення.

1783 рік став важливим рубежем в історії Мелітопольщини: 8 квітня Катерина II підписала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Мелітопольський край увійшов до складу Росії. У цьому ж році тутешній кочовий народ-ногайці були переселені «на Уральський степ», і в Мелітопольських краях постійного населення не стало. Постійне населення стало з'являтися в 1790 році. Григорій Потьомкін переселив сюди, у межиріччя Молочної і Берди, ногайців. У 1795 році на «Молочні води» дозволили перебратися ногайцям з Північного Кавказу. Їм відвели близько 400 тис. га землі. Тут оселилися 8391 чоловіків і 7127 жінок.

На початку XIX ст. територія Мелітопольського краю починає інтенсивно заселятися вихідцями з інших регіонів Росії і Західної Європи. 
До середини 60-х років на території Мелітопольського району було 47 поселень, у яких проживало 24222 осіб. Самими великими поселеннями були Терпіння (2262 осіб), Вознесенка (2092 осіб), Новомиколаївка (1960 осіб), Семенівка (1924 осіб), Костянтинівка (1834 осіб).

У 1923 році продовжилося перекроювання адміністративної карти. Територія Мелітопольщини виявилася розділеною між Більше-Токмакським, Вознесенським і Кізіярським районами Мелітопольского округу. У 1924 році частина районів з переважним німецьким населенням виділили в Молочанський район і створили Терпіннівський район.

У 1930 році округи були ліквідовані. З 15 вересня центр Кізіярського району переноситься в Мелітополь і район перейменувався в Мелітопольський. 20 травня 1933 року до нього приєднався Терпіннівський район. 
З 1930 по 1939 роки Мелітопольщина входила в Дніпропетровську область. 10 січня 1939 року була утворена Запорізька область. З тих пір Мелітопольський район у її складі.

ІСТОРІЯ МІСТА 

Походження назви міста Мелітополя: від грецького „Мелітос” – „медове місто”. На місці нинішнього міста було розташоване невелике ногайське селище Кизил-Яр. У липні 1769 року російське військове командування побудувало на місці сучасного міста редут, в якому чергову службу несли запорізькі козаки. 2 лютого 1784 Катерина ІІ видала указ про створення на щойно завойованих землях Таврійської губернії. Намісник Новоросії князь Потьомкін-Таврійський в цьому ж році видає реляцію про заснування поселення на правому березі річки Молочної, в якому поселилися сім’ї козаків та відставних суворовських солдат.

У 1816 році поселення отримало назву Новоолександрівська Слобода. Населення швидко зростало за рахунок державних селян з північних губерній України та Росії. 7 січня 1842 року Слободу віднесли до категорії міст та назвали Мелітополь на честь портового міста Меліта. До кінця XIX століття «медове» місто розвилося як торговий центр — діяли кілька банківських і кредитних організацій, склади оптової торгівлі. Найбільшими підприємствами були чавуноливарний завод і машинобудівний завод братів Классен (1866), залізничне депо і майстерні. У 1874 року було засновано технічне училище, на місці якого в цей час після ряду реформ і перетворень розташовується Таврійська державна агротехнічна академія.

 

 

Мелітопольська міська рада © 2005-2018