У Південному окружному військовому суді триває так зване «розслідування» щодо трьох мешканців окупованого Мелітополя, яких російські спецслужби викрали і звинуватили в серії терактів та ліквідації колабораціоніста Івана Ткача.
У дебатах сторін російський прокурор вимагав призначити агенту СБУ Артему Мурдиду довічне позбавлення волі, а його матері Ганні Мурдил і співмешканці Ганні Вошкодер — по 28 років колонії загального режиму. Однак ні доказів, ні справедливого судового розгляду окупанти навіть не намагаються імітувати. Трьом мелітопольцям, які не визнали провину, інкримінують шість тяжких статей російського кримінального кодексу, включаючи участь у «міжнародному терористичному угрупованні» та «вчинення теракту».
Звинуватили в ліквідації Ткача — відповідального за транспорт
Мешканці Мелітополя Анна Вошкодер, Анна Мурдид і Артем Мурдид звинувачуються, серед іншого, в ліквідації відомого зрадника Івана Ткача, який був наближений до так званої «влади» в окупованому регіоні. Він очолював підприємство «Міський транспорт» і, за даними місцевих джерел, активно співпрацював з російськими військовими, включаючи перевезення найманців ПВК «Вагнер».
Ткач загинув 14 березня 2023 року — тоді у дворі його будинку на вулиці Героїв України в Мелітополі було підірвано автомобіль Toyota Land Cruiser Prado.
Разом з ним, за повідомленнями окупаційних ЗМІ, в салоні перебувала співробітниця того ж підприємства — Олена Сиващенко, вона вижила, але отримала важкі травми.
Ліквідація зрадника викликала широкий резонанс — і стала черговим ударом по окупаційній системі управління. Провини ніхто не довів Російська пропаганда називає затриманих «агентами СБУ» і приписує їм цілу серію замахів і терактів. Однак жодних об'єктивних доказів їх причетності представлено не було. Більш того, окупанти тримали обвинувачених в ізоляції, приховували їхні імена, а саме розслідування має відверто політичний характер.
За інформацією з матеріалів справи, нібито троє мешканців Мелітополя з лютого 2022 року «вели спостереження за чиновниками ВГА», закладали вибухівку в схованках, готували замахи на залізничників та інших зрадників. В одному з епізодів вони нібито заклали 20 кг вибухівки під залізничне полотно, але її «виявив обхідник».
Всі ці звинувачення звучать як стандартний пропагандистський сценарій: арешт, звинувачення без доказів, фіктивна справа і максимально жорстокий запит щодо термінів.
Покарання за патріотизм: система фейкових справ працює на знос
Насправді викрадені мелітопольці стали черговими жертвами репресивної машини, яку Росія вибудовує на захоплених територіях. Будь-яка незгода, будь-який патріотизм або просто відмова співпрацювати — розцінюється як «тероризм» і карається максимально жорстко. Насправді — це просто спосіб залякати інших: показати, що опір коштуватиме десятиліть в'язниці або довічного ув'язнення. Причому мова йде не про бойовиків, а про мирних жителів, яких просто викрали з дому, а потім «призначили винними» у гучних справах.
Фіктивний суд, реальні терміни, справжня жорстокість
Зараз так звана кримінальна справа вже направлена до Південного окружного військового суду РФ — завідомо кишенькової інстанції, яка штампує обвинувальні вироки щодо українців пачками. Жодного виправдувального вердикту у таких справах у цьому суді не було. Судячи з усього, і в цьому випадку результат вирішений заздалегідь.
Прізвища обвинувачених спочатку приховували, щоб мінімізувати публічний резонанс, але після оприлюднення групою Меморіал стали відомі. Всі троє — громадяни України, мешканці Мелітополя, які, як мінімум, не заслуговують бути засудженими за злочини, які ніхто об'єктивно не розслідував. В умовах окупації говорити про правосуддя безглуздо. Ні прав, ні гарантій, ні доступу до незалежних адвокатів у жителів Мелітополя немає.
