Через розв'язану Росією війну, життя тисяч мелітопольських родин виявилося зруйнованим. Люди втратили роботу, житло, звичний уклад життя і дорогі серцю речі.

Відповісти за це повинна країна-агресор і рано чи пізно цей момент настане. Тому мелітопольцям, які постраждали від окупації, необхідно вже зараз починати відстоювати свої права.

Повноцінний механізм для тих, чиє майно перебуває в окупації або в зоні боїв, у нашій країні поки що не запустили. Тож поки що юристи радять звертатися за відшкодуваннями до суду. Роз’яснюємо, як це зробити.

Рекомендації для тих, хто планує подати позов на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, підготували в ГО “Ініціативна група “Разом”.

Поки що держава не має систематизованих та підтверджених даних про людей, які постраждали внаслідок російсько-української війни, та про характер завданої шкоди. Через це мешканці Донеччини, чиє майно опинилося в окупації та постраждало від боїв, не мають змоги подати заявку на виплати через “єВідновлення”. Тож встановити суму завданих Росією збитків пропонують через суд.

Єдиної методології, за якою після судового рішення з Росії стягуватимуть гроші за матеріальну та моральну шкоду, наразі також немає. Та попри це  звертатися до суду важливо, аби задокументувати суму збитків і швидше отримати компенсації, коли відповідний механізм запрацює. Вказувати її варто в доларовому та євровому еквіваленті за курсом на момент подання позову.  

Коли рішення суду набере чинності, важливо отримати виконавчий лист, де воно буде зазначене.

Хто має право на відшкодування:

Претендувати на виплати можуть фізособи-власники, які через бої зазнали матеріальної шкоди у вигляді (але не виключно):

• руйнування об’єктів нерухомості (житлової та нежитлової);
• позбавлення права власності (права користування та розпорядження) на нерухомість;
• знищення транспортних засобів;
• викрадення або вилучення транспортних засобів;
• знищення чи пошкодження будь-якого іншого рухомого майна, право власності на яке можна довести.

Також отримати гроші можуть люди, які внаслідок збройної агресії Росії зазнали моральної шкоди. Вона може бути спричинена, зокрема:

• смертю (загибеллю) людини або зникненням безвісти за особливих обставин;
• пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) та захворюванням;
• стійкою втратою працездатності та встановленням інвалідності;
• насильством (фізичним чи сексуальним), катуванням та жорстоким поводженням;
• торгівлею людьми;
• ув’язненням, перебуванням у полоні, примусовою працею;
• депортацією, примусовим переміщенням;
• депортацією або викраденням дітей;
• психічними розладами внаслідок психологічної травми;
• втратою (смертю, загибеллю, неможливістю виконання обов’язків щодо виховання та утримання дитини) дитиною батьків чи інших законних представників дитини;
• втратою доступу до послуг з охорони здоров’я та лікування, до освітніх послуг;
• втратою доходу та засобів для існування;
• моральною шкодою, фізичними стражданнями, емоційним напруженням, дискомфортом;
• іншими порушеннями особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини, або міжнародних прав людини та міжнародного гуманітарного права.

Розміри відшкодування за моральну шкоду не встановлені, але згідно з судовою практикою її розмір може становити  від 500 тис. грн до 40 млн грн.

Які докази надати суду

Під час підтвердження руйнувань потрібно вказати, що відповідна територія внесена до переліку окупованих (якщо це дійсно так), і через це  отримати відповідний документ про руйнування чи втрату майна неможливо.

Перед подачею позову до суду треба звернутися до поліції. Отриманий там  витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) про відкрите кримінальне провадження за ст. 258 (Тероризм) або 438 (Порушення законів та звичаїв війни) треба додати до позову.

Ось орієнтовний перелік документів, які можуть знадобитися під час оцінки збитків:

• правовстановлювальний документ на об’єкт;
• договір купівлі-продажу;
• свідоцтво про право власності;
• свідоцтво про право на спадщину;
• договір дарування;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• державний акт про право власності на земельну ділянку;
• паспорт та ІПН власника (потерпілого);
• фото-, відеодокази руйнувань та пошкоджень, інформація з відкритих джерел, за якою можливо впізнати об’єкт та встановити його стан;
• акт про пожежу;
• документи, які фіксують пошкодження, руйнування, знищення або втрату майна, складені уповноваженими органами (комісіями);
• звіт (акт) про обстеження пошкоджених та (або) знищених об’єктів після завдання шкоди з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Куди подавати позов на відшкодування збитків через бої

Подавати до суду треба на Російську Федерацію. Вона ж в особі уряду РФ буде виступати відповідачем.

Позов можна подати в будь-який український суд, де зараз мешкає чи перебуває позивач. Тобто переселенці можуть звертатися до суду там, де зареєстровані як ВПО. А військові, які не мають статусу ВПО, можуть спрямовувати позови за місцем розташування частин та командних пунктів. Також українці мають право подати позов до Європейського суду з прав людини.

Через те, що Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, про позови щодо країни-агресорки повідомлятимуть на офіційному веб-порталі судової влади України.

Участь у процесі можлива у форматі онлайн-конференції.

Як з Росії стягуватимуть збитки за завдану шкоду

Примусово стягнути збитки з Росії можливо в українських або іноземних судах.

Перспективи виконання в Україні залежать від обсягу майна РФ, яке перебуває на території України, та на яке можна накласти стягнення.

Стягнення збитків з Росії через українські суди є лише одним із можливих етапів відшкодування, підкреслюють юристи.

“Оскільки на сьогоднішній день механізми відшкодування шкоди ще розробляються та удосконалюються, неможливо однозначно відповісти, звернення до національного чи міжнародного суду буде більш ефективним для отримання компенсації. Однак звернення саме до національного суду надає найбільші переваги для застосування всіх можливих юридичних способів та засобів для повної фіксації збитків та всебічного розгляду справи.

Треба враховувати, що наявність рішення суду національної інстанції щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди не перешкоджає потерпілим особам звернутися за іншим способом захисту порушених прав та скористатися іншою процедурою отримання компенсації, яка розроблена чи буде розроблена у майбутньому”, — зазначають представники ГО “Ініціативна група “Разом”.

При цьому рішення українських судів не підлягатимуть автоматичному примусовому виконанню за кордоном, адже для цього потрібно буде пройти спеціальну процедуру отримання згоди іноземних судових органів відповідної держави на визнання та примусове виконання відповідного рішення українського суду.

Повний перелік необхідних документів та шаблони позовних заяв можна знайти за цим посиланням.

Нагадаємо, в Україні розглядають можливість виплат компенсацій за зруйноване житло в окупації та зоні бойових дій. Такий експеримент проводили у Мелитополі.