Звільняв Слов’янськ, був у гарячих точках Донеччини, боронив Запорізький напрямок. Двічі поранений, частково втратив нижні кінцівки, але тепер знову вчиться жити – історія героя, що одночасно викликає сльози і дає надію.
Олег Булгаков, уродженець селища Михайлівка Василівського району. Здобув вищу освіту в Запоріжжі, в юридичному інституті, і з 2009 року почав служити у тоді ще міліції. А у 2014-му став на захист країни. Виконував завдання у Слов’янську, Торецьку, Краматорську. Тоді ж отримав перше поранення.
- В 2014 був у спеціальній роті міліції. Відправили нас на місто Слов’янськ, там теж отримав поранення. В плече було кульове і осколкове. І контузило. Відновлювався в Польщі теж на реабілітації, - розповідає Олег.
З початком повномасштабного вторгнення капітан поліції Булгаков, командир мінометного розрахунку, у складі батальйону поліції особливого призначення ГУ Нацполіції в Запорізькій області воював на Запорізькому напрямку.
- Допомагали 128 бригаді в контрнаступі, співпрацювали з іншими бригадами, які там були, виконували спільну ціль контрнаступу. Боронили нашу землю, як кажуть. Працювали, різноманітні завдання були. Все виконували, намагалися якнайкраще, - каже поліцейський.
15 листопада 2023 року під час здійснення вогневої підтримки бійців ЗСУ в районі с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області чоловік отримав тяжкі поранення: травматичний відрив лівої нижньої кінцівки, вогнепальне осколкове поранення правого плечового суглобу, правого стегна, гомілки та стопи з вогнепальним переломом обох кісток правої гомілки, термічні опіки.
- 15 листопада 2023 року під час виїзду з позиції наїхали на міну. І так трапилося, що більше всіх постраждав я. А так хлопці все гаразд, - згадує той страшний момент Олег.
З жахом згадує той день і дружина Олега Катерина, яка була поруч з ним всі ці довгі роки війни:
- Це не варто його здоров’я, його ніг, всього, що він пережив, і я з ним. Завжди переживала. Спілкувалися смсками. Іноді. «У мене все добре» і все. В той день не змогла йому дотелефонуватись. Потім мені повідомили, що він у лікарні.
Зараз подружжя разом проходить реабілітацію чоловіка.
- Планували на Львів, але в Запоріжжі відкрився центр «Без обмежень». В нашій лікарні, там відновлюємося з реабілітологами, а потім протезний центр «Без обмежень» ще, - каже Олег.
- Він не падає духом, але іноді потрібно дати наганяй, щоб він щось робив щось. Бувають і психи, і все буває. Та нічого. Вже легше, ніж було, - додає Катерина.
Лише пару тижнів герой-захисник України ходить на милицях з учбовим протезом. Основний зараз виготовляється.
Катерина пригадує, як Олег починав робити перші кроки після поранення і лікування:
- Коли почав робити перші кроки, йому казали просто стояти, рівновагу тримати, а він відразу пішов. Йому хотілося йти. Так доходився, що потім тиждень не вдягали його, бо натер собі все. Але хотілося йому йти.
У подружжя була величезна проблема з житлом. У Запоріжжі Олег і Катерина орендували квартиру на 9 поверсі, власне помешкання залишилось на окупованій території. І вимкнення світла практично паралізовувало переміщення родини. Або неможна було вийти, коли зупинявся ліфт, або доводилося годинами чекати, коли він знову запрацює.
У Запорізькій міській раді звернули увагу на проблему. Знайшли нежитлове приміщення на першому поверсі, переоблаштували його у двокмінатну квартиру і вручили нове житло Олегу подружжю Булгакових, про що повідомляло ТРК-Мелытополь.
- Це приміщення мало статус нежитлового, могло використовуватися як офісне чи складське. Але ми зрозуміли, що такий нежитловий фонд на перших поверхах є дуже зараз актуальним і реально можливим для адаптації для людей з інвалідністю. Тому почали працювати з цим і не тільки з цим приміщеннями, взагалі все, що є в комунальній власності нежитлового сектору, де можливо облаштувати, пандус, зручності для поселення, переміщення, вихід вхід, - розповіла Регіна Харченко, секретарка Запорізької міськради.
З початку повномасштабного вторгнення 10 таких об’єктів були переоблаштовані і передані захисникам.
А Олег і Катерина тепер будують плани на майбутнє. І головні серед них – навчитися ходити і народити дітей.